
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими, босими ногами,
Земля, яку скропив Тарас
Дрібними росами-сльозами.
Він перед нами стоїть, як світоч.
Він перед нами горить і світить.
Він перед нами, він серед нас,
Бо допалав він, але не згас…
В грудях народу - у кожній жилці,
В гаях народних – у кожній гілці,
У кожній хвильці твого Дніпра
Цвіте твій голос і не вмира.
Твій голос повнить пшеничний колос,
Бо те, за що діди боролись,
Твій сон щасливий, зоря твоя,
Велика, вольна, нова сім’я.
В похилій хаті, край села,
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасові дала
Кріпачка – мати ,вбита горем.
Немає коментарів:
Дописати коментар