Літературний музей Уласа Самчука
Літературний музей Уласа Самчука в Рівному відкрито 20 лютого 2007 року - в 102-річницю від дня народження письменника. Розмістився він у залах Будинку вчених по вулиці Симона Петлюри, 17, і є відділом Рівненського краєзнавчого музею.
Новостворений музей має свої особливості, якими вирізняється з-поміж подібних закладів. По-перше, його експозиція, висвітлюючи головні творчі здобутки Уласа Самчука, зосереджує увагу на впливі особистості письменника на весь український літературний процес ХХ століття. По-друге, експозиція відкриває глядачеві те гроно ще й досі належно не поцінованих письменників, яке, власне, і несло у світ справжнє українське художнє слово, продовжуючи традиції Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки. По-третє, музей сфокусовує увагу на рівненському періоді життя і діяльності Уласа Самчука, зримо відтворивши літературну, культурну та духовну палітру краю в його найпереломніші та найдраматичніші роки і дні.
Музей Уласа Самчука
Музей-садиба Івана Котляревського у Полтаві
У цій садибі в самісінькому центрі Полтави народився основоположник сучасної української мови – Іван Котляревський. Тут він прожив усе своє життя. Тут була створена славнозвісна «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник».
Івана Котляревського сучасники знають, насамперед, як письменника. Втім, це була багатогранна особистість. Він вчителював, грав на скрипці, писав музику, досконало володів французькою мовою, знав латину, давньогрецьку, перекладав Сафо, заснував перший у Полтаві театр та був його директором. Ще за життя ім’я Котляревського приваблювало до Полтави людей, що, як і він, формували свою епоху. Іванові Котляревському вдалося поєднати елітарне й народне в українській культурі, та водночас він був людиною свого часу, підданим Російської імперії.
Літературно-меморіальний музей Григорія Сковороди
Філософські ідеї та спосіб життя Сковороди – нерозривні: він навчав бути самотнім – і сам був самотнім; навчав бути бідним – і сам був бідним; закликав до висот людського духу, до віри в Бога – і сам був на вершині духу, на вершині віри.
Син бідного козака з Полтавщини, Григорій Сковорода у 12 років вступає до Києво-Могилянської академії. Упродовж перших шести років юний Григорій повинен вивчати латину, церковнослов’янську мову, історію, географію, церковний спів, потім розпочинається 2-річний клас філософії, після нього – 4-річний клас богослов’я. Вивчаючи філософію, Сковорода знайомиться з мислителями Стародавньої Греції та Риму. Його улюблені античні автори – Сократ, Платон, Арістотель, Епікур, Плутарх, поети Вергілій та Горацій, засновник байки Езоп. Не менший вплив на формування поглядів мислителя мали Отці церкви. Але основою духовного життя Сковороди, його творчого натхнення була Біблія. Він настільки любить Біблію, що називає її Богом, вважає світом символів, що разом із макрокосмом (усе довколишнє) і мікрокосмом (світ людини) формує простір нашого буття.
Музей "Кобзаря" Т.Г.Шевченка
Музей однієї книги – «Кобзаря» Т.Г. Шевченка було відкрито 19 травня 1989 р. на честь 175-річчя від дня народження поета. Він є відділом Черкаського обласного краєзнавчого музею. Розташований у меморіальному будинку, в якому з 18 по 22 липня 1859 р. у родині купців Цибульських проживав Т.Г. Шевченко. На початку ХХ ст. будівля була реконструйована і частково змінила свій зовнішній вигляд. Вона розміщена в історичному центрі Черкас на розі сучасних вулиць Хрещатик і Байди-Вишневецького. У 1989 р. на будинку встановлено меморіальну дошку і вісім тематичних бронзових вставок за мотивами творів з «Кобзаря» ( художник А.Кущ).
Структурно експозиція музею поділяється на кілька розділів: прижиттєві, посмертні та сучасні видання творів Т.Г.Шевченка, переклади та перебування поета в Черкасах.
Авторами експозиції стали лауреати Державної премії України ім. Т. Шевченка черкаські архітектори С.М. Фурсенко та М.Я. Собчук разом з науковими співробітниками. Основою музейної колекції стали збірки шевченкіани Євгена Артеменка з Харкова та Сергія Арбузова з Сум. Фонди музею налічують більше 6 тис. експонатів і постійно поповнюються, особливо за рахунок рідкісних видань „Кобзарів”, закордонної шевченкіани та подарунків.
При музеї у 1989 р. було організовано культурологічне товариство «Заповіт», члени якого провели велику кількість заходів для пробудження національної свідомості жителів міста та області. З перших днів у приміщенні музею відкрито єдину в місті українську книгарню «Криниця», яка успішно популяризує кращі надбання як класичної, так і сучасної української літератури.
Щороку у музеї буває більше 50 тис. відвідувачів.
Структурно експозиція музею поділяється на кілька розділів: прижиттєві, посмертні та сучасні видання творів Т.Г.Шевченка, переклади та перебування поета в Черкасах.
Авторами експозиції стали лауреати Державної премії України ім. Т. Шевченка черкаські архітектори С.М. Фурсенко та М.Я. Собчук разом з науковими співробітниками. Основою музейної колекції стали збірки шевченкіани Євгена Артеменка з Харкова та Сергія Арбузова з Сум. Фонди музею налічують більше 6 тис. експонатів і постійно поповнюються, особливо за рахунок рідкісних видань „Кобзарів”, закордонної шевченкіани та подарунків.
При музеї у 1989 р. було організовано культурологічне товариство «Заповіт», члени якого провели велику кількість заходів для пробудження національної свідомості жителів міста та області. З перших днів у приміщенні музею відкрито єдину в місті українську книгарню «Криниця», яка успішно популяризує кращі надбання як класичної, так і сучасної української літератури.
Щороку у музеї буває більше 50 тис. відвідувачів.
Хата-музей Івана Франка в Криворівні
Хата-музей Івана Франка
Літературно-меморіальний музей Максима Рильського
Знаменитий український поет Максим Рильський (1895 - 1964) прожив у цьому будинку останні 13 років життя (1951-1964), в якому він створив свої поетичні твори - збірки «Троянди й виноград», «Зимові записи», «Вечірні розмови». Він сам обрав цю ділянку, йому більше подобалися ближні околиці Києва, мальовниче Голосієво, тоді - майже не забудоване передмістя. Двоповерховий будинок зведений за проектом самого Максима Тадейовича. Тут бували, як за життя письменника, так і вже в музеї, багато відомих діячів української культури, проводилися різноманітні заходи. Перед будинком, вже після відкриття закладу було встановлено бюст поета. Навколо будинку - сад і клумби, посаджені Максимом Рильським.
Музей Максима Рильського в Києві заснований 4 травня 1966 року. Активну участь у створенні музею взяли сини поета Богдан та Георгій, а також колеги та особисті друзі Максима Рильського - академік А. Дейч, поети М. Тихонов, О. Твардовський, М. Ісаковський і відомий оперний співак І. Козловський.
Перших своїх відвідувачів Київський літературно-меморіальний музей прийняв влітку 1968-го року. З тих пір за більш ніж 40 років музей відвідало понад 1 мільйон чоловік.
Експозицію в музеї змінювали, корегували і доповнювали тричі - під час створення (1968 рік), в 1985 році, а також вже після розпаду СРСР в 2006 році.
У колекції Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського зберігається велика кількість рукописів, особиста бібліотека поета, зокрема, і книги, підписані авторами, а також речі, які оточували письменника протягом його життя, включаючи мисливські приладдя: Рильський був завзятим мисливцем і рибалкою, активним мандрівником і колекціонером. Музей, який працює в будинку поета, об'єднує в собі як меморіальні, так і біографічні риси. Експозиція розмістилася в 8 кімнатах - музейних залах. Особливу цінність, крім особистих речей Максима Рильського, в музеї представляють рукописи його робіт, кореспонденція поета, роботи образотворчого мистецтва 1940-1960-х років, кіно-та фотодокументи. Загальна кількість експонатів музею налічує близько 10 тисяч одиниць (включаючи бібліотеку).
Музей Максима Рильського
Квартира-музей Павла Тичини
Ми знаємо Павла Григоровича, передусім, як ліричного поета, проте він був також відмінним художником та музикантом. Крім того, йому довелося попрацювати у владній верхівці: він був Головою Верховної Ради УРСР, а також Міністром освіти колишньої республіки. На державній роботі Павло Тичина отримав цю простору квартиру у центрі Києва. Зараз тут – літературно-меморіальний музей-квартира, присвячений життю і творчості поета, який прикрашають десятки унікальних виробів мистецтва. Також в квартирі збережені прижиттєві інтер'єри та музичні інструменти митця.
В кабінеті Тичини — картини Олексія Шовкуненка, Михайла Дерегуса, Олени Кульчицької, Василя Касіяна, Володимира Заболотного. Серед експонатів: рояль, на якому майстерно грав Тичина, письмовий стіл, ліжко та інші меблі. На робочому столі в кабінеті стоїть цілий канцелярський набір, мистецьки вирізаний майстрами з Косова. Його подарували Павлу Григоровичу на 55-річчя вчителі Гуцульщини. У цій же кімнаті зберігають ексклюзивну бандуру, яку спеціально для Тичини замовляли на Чернігівській музичній фабриці у майстра Козаченка. Бандура прикрашена радянською зіркою. На стінах коридору красуються декоративні тарілочки.
Другу кімнату музею прикрашають яскраво-червоні тарілки, яким вже виповнилося шістдесят років. Це – справа рук київської художниці Ніни Федорової. Є в помешканні Павла Тичини й ляльки. Також в квартирі знаходиться бібліотека поета, яка налічує понад 20 тисяч книжок. Тут же розташований другий різьблений канцелярський набір – на робочому столі, посеред стелажів з книжками. Цей набір також має пам’ятний підпис: «Народному комісару освіти від вихованців дитбудинку Дрогобицької області». Модернова друкарська машинка Тичини та набір із Дрогобича - колишнього обласного центру.
Музей Павла Тичини
Немає коментарів:
Дописати коментар